Перепоховання невідомих солдатів

8-го травня відбулось перепоховання 15 невідомих солдат в с. Лукянівка Таращанського району

У селі Гатне Києво-Святошинського району було проведено перепоховання останків 34 воїнів Червоної Армії, п’ятеро з яких ідентифіковано. Тільки цього року на Київщині знайдено та перепоховано близько 400 останків воїнів Червоної Армії.

В селі Світлогірському Кобеляцького району відбулося урочисте перепоховання 13-и останків воїнів часів Великої Вітчизняної війни, які знайшли у гранітному  кар’єрі місцеві пошуковці. Удалося ідентифікувати за капсулою, яка вшивалася солдатам в одяг,  лише одного солдата Конана Кисіля, який був родом із села Чернятки Бершацького району Вінницької області. Йому мало б виповнитися цьогоріч 100 років.  Приїхали провести в останню путь двоюрідні онуки ідентифікованого загиблого солдата Конана Кисіля. Родичі привезли грудочку землі загиблому пращуру, а керівнику організації «Пам’ять» – родинну хлібину. Таке перепоховання у Світлогірську проводиться вже третє. У 2010 році було знайдено і перепоховано одного солдата, а у 2011-у – 10.

На Бродівському міському кладовищі пройшла церемонія перепоховання жертв Другої світової війни – дев’ятьох воїнів-червоноармійців. Останки невідомих солдат були віднайдені у 2012 році пошуковцями комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля», що займається пошуком поховань учасників національно-визвольних змагань. Як зазначив заступник голови КП «Доля» Володимир Харчук, останки солдатів червоної армії, які перезахоронені сьогодні в Бродах, знайдені в околицях сіл Колтів, Верхобуж, Білий камінь та Черемошня, де в 1944 році відбувались криваві події відомі в історії як «Бродівський котел». За його словами, більшість знайдених останків солдат практично неможливо ідентифікувати, а пошуково-ексгумаційні роботи можуть продовжуватись більш як десятиліття.

8 травня в селі Покровка Криничанського району Дніпропетровської області на військовому меморіалі перепоховали останки 12 солдатів, загиблих на території області під час боїв Великої Вітчизняної війни. Останки солдатів, яких сьогодні з почестями поховали, були знайдені в липні минулого року пошуковою групою № 4 ІПО «Пошук Дніпро» в ході дослідження території в районі селищ Кіровка і Весела Долина Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області. Пошуковцям вдалося встановити, що деякі зі знайдених бійців воювали менше місяця і загинули невдовзі після призову із польових військкоматів. Про це свідчать залишки їхнього цивільного одягу – переодягнути їх у військову форму в умовах воєнних дій просто не встигли. З архівних матеріалів ОБД «Меморіал», досліджених пошуковцями, стало відомо, що знайдені солдати пройшли бойовий шлях у 6-й стрілецькій дивізії 125-го стрілецького полку. Адже в іменному списку цього полку значиться 12 загиблих бійців у період з 15 по 17 листопада 1943 року – саме таку кількість загиблих було виявлено в бойовому похованні. Співставлення виявлених останків зі списком загиблих, зокрема, за віком, національністю та іншими параметрами, дозволило точно встановити імена всіх 12-ти бійців. Лише останки одного з них – старшини Дмитра Боркова – ідентифікували за виявленими при ньому нагрудними знаками «Відмінний снайпер» і «Ворошиловський стрілок». Також було встановлено, що 9 з 12 загиблих солдатів, яких знайшли пошуковці, були жителями Дніпропетровської області. У ході копіткої роботи пошуковцям вдалося знайти родичів 5 воїнів. Рідні двох загиблих були присутні на перепохованні 8 травня разом з численними представниками громадськості і влади Криничанського району. Віктор Остапенко, онук одного з перепохованих бійців, розповів, що його батько близько 15 років тому приїжджав на Дніпропетровщину в надії розшукати могилу діда, але безуспішно, – на жаль, він помер, так і не дізнавшись, де загинув і упокоївся його батько.

В селі Ситне Радивилівського району на березі річки місцеві жителі знайшли кістки людей та дві армійські фляги.





4 червня, Кременецька районна громадська організація «Історично пошукова спілка» та Радивилівська районна громадська організація «Пам’ять» розпочали розкопки цього місця.


Допомагали їм місцеві жителі та вчителі з місцевої школи.


Пошуковці знайшли багато людських кісток, сім черепів, дві каски, дві фляги, котелок, п’ять протигазів, олівці з гумкою для стирання записів, чоботи, залишки дрібних боєприпасів.


Також знайшли дві капсули смертників. Вони були не заповнені, тому не можна було дізнатись прізвище та ім’я їх власників.


Знайдені речі належать сімом радянським солдатам. Усіх їх скинули в яму в хаотичному порядку і присипали землею.


Коли рівень води піднявся, кістки вимело на берег. Аби продовжити розкопки далі, пошуковці призупинили потік невеликого струмка.

Серед знайденого були і речі німецьких солдат. Усе передадуть в місцевий шкільний музей. Кістки солдатів перепоховають на місцевому кладовищі. Про це повідомив новини Рівненщини Василь Маркович.

У Кривому Розі виявили масове поховання часів Другої Cвітової війни 

Дніпропетровськ – У Кривому Розі на Дніпропетровщині виявили масове поховання часів Другої Cвітової війни. За попередніми даними, в захороненні – останки кількох тисяч солдатів Червоної армії. Проблему масових поховань часів війни на Дніпропетровщині громадськість порушує давно, це роблять члени пошукових організацій і товариства етнічних німців. Наразі в області, за попередніми даними, є не одне необліковане поховання часів війни – як радянських військових, так і тих, хто воював на іншому боці – німців, румунів, італійців. Українські пошукові організації з’ясовують місця поховань винятково солдатів Червоної армії, опіку над останками іноземних солдатів беруть на себе закордонні організації.

Масове поховання у Кривому Розі виявили на приватному подвір’ї під час земляних робіт. Керівник місцевого відділення пошукової організації «Пошук-Дніпро» Олександр Гузь, який виїздив на місце події, розповідає: у захороненні можуть бути останки кількох тисяч солдатів Червоної армії, що були в’язнями німецького концентраційного табору «Шталаг». За однією з версій, серед них були моряки, розстріляні за спробу масової втечі. Тепер пошуковці мають дослідити місцину й ініціювати перепоховання коштом держави.

«Один із ровів має розміри 3 на 7 метрів. Розстріляні були укладені в 4-5 шарів. Буде ухвалене рішення про ексгумацію й подальше перепоховання», – розказує пошуковець.

Недбалість під прикриттям гасла «Ніхто не забутий»

За радянських часів про загиблих військовополонених Червоної армії взагалі воліли не згадувати, вважаючи їх зрадниками, «ворогами народу», зазначає член Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій Ярослав Жилкін. За його словами, радянське гасло «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» було наскрізь фальшивим, про що свідчить недбале ставлення до поховань часів війни. Експерт зазначає: наприкінці 50-х років минулого століття проводилася кампанія з укрупнення таких поховань – могили переносили, прізвища загиблих втрачали.

«По факту ми зараз приносимо квіти не на могили, а на каміння. А могили зовсім в інших місцях. У ході цих укрупнень не переносили могили, а переносили просто прізвища», – каже експерт.

На місці загибелі німецьких солдатів – кінотеатри й санаторії?

Ситуація з увічненням пам’яті загиблих «по інший бік барикад» – німецьких, італійських, румунських солдатів, які воювали в армії вермахту, ще гірша. За радянських часів місця їхніх захоронень просто плюндрували – зрівнювали із землею, розказує голова товариства німців Дніпропетровщини «Відерґебурт» Володимир Рейнберґ. Займаючись пошуковою роботою, він виявив, що в селі на межі Дніпропетровської та Запорізької області, на місці німецького військового поховання, кілька десятиліть тому звели клуб. Старожили розповіли: останки німецьких військових тоді вилучили й нишком підзахоронили до братської могили радянських солдатів

«Родичі загиблих ще в радянські часи писали листи із запитами, а нам відповідали, що «на території Радянського Союзу масових захоронень іноземних солдатів немає». А їх і справді «немає». Бо на місцях цих масових поховань були будови – кінотеатри, будинки відпочинку – на цвинтарях», – зазначає Володимир Рейнберґ.

Україна визначила, де мають бути збірні німецькі цвинтарі

Держава Україна наразі не опікується похованнями солдатів вермахту, визнає керівник Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурної спадщини Лідія Голубчик, турботу про них беруть на себе іноземні держави, а також родичі загиблих за кордоном, якщо такі знаходяться.

«Україна дає право німецькій стороні проводити пошукові роботи німецьких поховань, переносити ці останки в певні місця. Якщо родичі фінансують, то ці останки вивозяться до Німеччини і там здійснюють поховання», – сказала фахівець.

Тим часом німецька громада Дніпропетровщини ініціює створення на теренах області німецького військового меморіального цвинтаря.